Авторська публікація Сергія Діденко, передрук без змін «Ua.News»

У вересні 2020 року державний бюджет виконано зі значним дефіцитом (40.5 млрд грн), йдеться в макроекономічному та монетарному огляді НБУ за жовтень 2020 року.

Видатки державного бюджету суттєво нарощено (на 29.0% р/р) не тільки за пріоритетними, а й іншими напрямами, зокрема обороною та громадським порядком, освітою тощо. Водночас й доходи зростали (на 12% р/р) коштом податкових надходжень, стан яких поліпшується другий місяць поспіль. Останнє зумовлено пожвавленням торгівлі, зростанням номінальних заробітних плат та послабленням курсу гривні за одночасного кращого адміністрування окремих податків. Місцеві бюджети у вересні також продемонстрували дефіцит (3.3 млрд грн). У підсумку зведений бюджет виконано зі значним від’ємним сальдо.

Поточний стан бюджетного дефіциту України

У третьому кварталі 2020 року сформувався дефіцит зведеного бюджету (55.6 млрд грн), а циклічно скориговане первинне сальдо повернулося до помірного від’ємного значення (що свідчить про м’який характер фіскальної політики).

Рисунок 1 – Сальдо СЗДУ за різними вимірами, % від ВВП та % від потенційного ВВП

Пом’якшення фіскальної політики проявилося у нарощенні видатків насамперед за тими самими напрямами, що були ключовими в попередньому кварталі. Так, спрямування видатків на соціальні програми, охорону здоров’я та дорожнє господарство мало на меті підтримання внутрішнього попиту та зайнятості. Натомість масованого нарощення інших видатків, як очікувалося, не відбулося з огляду на невизначеність з фінансуванням. Збільшення видатків проводилося насамперед коштом накопичених ресурсів на рахунках уряду в попередні періоди.

Розширений дефіцит профінансовано коштом раніше накопичених коштів. Обсяг боргових залучень, зокрема зовнішніх, був меншим, ніж очікувалося, тоді як саме на третій  квартал припадали найбільші за 2020 рік виплати за зовнішніми зобов’язаннями. Також дещо знизився попит на державні цінні папери на внутрішньому ринку. Роловер ОВДП в іноземній валюті та гривні становив близько 80% та 60% відповідно.

Хоча виплати за борговими зобов’язаннями перевищили залучення для фінансування дефіциту, обсяг державного та гарантованого боргу станом на кінець вересня у порівнянні з кінцем червня збільшився як в абсолютному вимірі, так і відносно ВВП.

Рисунок 2 – Державний та гарантований державою борг (у розрізі валют погашення), млрд грн та % від ВВП

Вагомим чинником цього стала курсова переоцінка унаслідок ослаблення курсу гривні у порівнянні з кінцем червня 2020 року, а додатковим – випуск державних цінних паперів для докапіталізації одного з державних банків.

Прогноз бюджетного дефіциту

У 2020 році задля формування фіскальних стимулів для економіки під час кризи дефіцит зведеного бюджету розшириться до 6.5% від ВВП. За умови невисоких приватизаційних надходжень дефіцит фінансуватиметься коштом  офіційних та ринкових боргових запозичень.

Фіскальна політика до кінця 2020 року буде стимулюючою, а з 2021 року фіскальні стимули скорочуватимуться у міру посткризового відновлення економіки.

Визначальну роль тут відіграватиме продовження програми співпраці з МВФ, яка, крім отримання залежного від неї іншого офіційного фінансування, поліпшуватиме доступ до міжнародних ринків капіталу за прийнятними відсотковими ставками.

Рисунок 3 – Зведений бюджет, % ВВП

Доходи бюджету у 2020 році будуть близькими до торішніх, а в реальному вимірі скоротяться. Кризовий стан в економіці визначає зменшення обсягів окремих платежів до бюджету. Найбільше знизяться надходження від податку на прибуток через суттєве погіршення фінансових результатів підприємств, але перерахування дивідендів від окремих державних підприємств за результатами діяльності минулого року дасть змогу частково компенсувати нестачу бюджетних надходжень.

Водночас уряд буде змушений нарощувати видатки соціального характеру для підтримання населення під час економічної кризи, а також видатки на боротьбу з поширенням епідемії. Крім того, для підтримання економіки та зайнятості збільшуватимуться капітальні видатки, зокрема на дорожнє будівництво.

Слід підкреслити, така м’яка фіскальна політика є можливою лише за умов збереження можливостей уряду профінансувати один з найбільших в історії України дефіцитів бюджету.

Рисунок 4 – Широкий дефіцит СЗДУ, млрд грн, і державний та гарантований державою борг, % ВВП

На прогнозному горизонті дефіцит СЗДУ поступово скорочуватиметься: до 4% від ВВП – у 2021 та до 3% від ВВП – у 2022 роках, оскільки з одного боку дефіцит обмежується наявністю джерел його фінансування, з іншого – під час відновлення сталого зростання економіки потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави зменшиться, але зросте актуальність поліпшення боргової позиції.

В НБУ прогнозують, у 2020 році державний та гарантований державою борг зросте до 63% від ВВП через значне нарощування дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також слабший, ніж наприкінці 2019 року, обмінний курс гривні. Надалі показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та помірній волатильності обмінного курсу.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я