Центр протидії фейкам не повинен мати великий штат, однак він має включати потужну команду аналітиків, аби активно працювати з профільними прес-службами відомств та взаємодіяти із західними партнерами. Працювати така інституція повинна у форматі 24/7.

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна “Фабрика правди. Як і для чого Україна створює Центр боротьби з фейками”.

Медіаексперт Тетяна Попова, яка працювала в Інформаційно-аналітичному центрі РНБО і Міністерстві інформаційної політики, у коментарі РБК-Україна зазначила, що ідея створити єдиний центр боротьби з дезінформацією з’явилася ще за минулої влади, але з незрозумілих причин так і не була реалізована.

“Звичайно, потреба в такому центрі давно назріла і перезріла. Я особисто перший раз щодо нього писала пропозицію в 2016 році, ще до свого звільнення (з Мінінформполітики, – ред.). Я показувала її американцям, вони сказали “так-так, це те, що вам треба”, але центр так і не відкрився”, – розповіла вона.

Її колишній колега по Міністерству інформаційної політики Дмитро Золотухін каже, що ініціативи щодо створення центру з’являлися ще раніше – з червня 2014 року. Він вважає, що така структура не повинна мати великий штат, а просто активно працювати з профільними прес-службами відомств.

“В ідеальному світі, Центр протидії дезінформації створений для того, щоб підносити патрони і снаряди. А ключові комунікації повинні здійснювати прес-служби відповідних відомств. У такому випадку кількість працівників центру не буде перевищувати штат середнього рекламного або піар-агентства”, – заявив він.

Експерт зазначив, що є два принципи роботи таких структур. При першому варіанті формується “матриця загроз”, і фейки з тих тем, які до неї не входять, просто ігноруються.

У другому варіанті, Центр може працювати без заздалегідь заданих цілей і пріоритетів. В такому випадку, єдиний пріоритет – це щоденний перелік з певних інформаційних сюжетів (від 4 до 9), який буде формуватися в режимі реального часу. Наприклад, для того, щоб сформулювати єдину державну позицію з усіх питань, які, можливо, будуть порушуватися у вечірніх підсумкових випусках новин або ток-шоу.

Тетяна Попова зазначила, що в будь-якому випадку український Центр буде зобов’язаний набрати потужну команду аналітиків, які в тому числі розбираються в алгоритмах роботи соцмереж, і налагодити взаємодію з західними партнерами. За її словами, працювати така інституція повинна у форматі 24/7. Медіаексперт згадала, що в 2014-2015 роках під час загострення на фронті її ранок починався з перегляду та аналізу російських фейків про українських військових, які противник встиг “наплодити” за ніч.

“Кожен день я дзвонила о 7 ранку і питала у співробітників: ну що, кого ми (маються на увазі українські військові, – ред.) сьогодні з’їли, зґвалтували, вбили? Тобто з’являються за ніч фейки, вигадані в Москві або в Донецьку, і треба на них реагувати”, – сказала Попова.

Вона наводить приклад такого реагування зі своєї практики. Мова про обстріли зупинки громадського транспорту у Донецьку вранці 22 січня 2015 року. Тоді загинуло близько двох десятків мирних жителів. Бойовики “ДНР” відразу звинуватили в теракті українську сторону.

Попова, яка тоді працювала при Міноборони, згадує, що прес-реліз українських силовиків, які заперечували свою провину, був “сухим” і складно написаним. Тоді вона вийшла з проханням на місцевих донецьких журналістів, які змогли буквально на місцевості дохідливо показати, що обстріл вівся зовсім не з боку сил АТО.

Після демонстрації в ЗМІ цих аргументів, бойовики “ДНР” були змушені терміново змінити свою первісну версію і придумати новий міф про “блукаючі по Донецьку українські міномети”. Але довіру до їхніх заяв вже було суттєво підірвано.

Нагадаємо, в Україні запускають Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, який буде боротися з дезінформацією. Центр діятиме при Міністерстві культури і інформаційної політики.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я