Авторська публікація Людмили Ксьонз, передрук «Страна.ua»

Відстрочку по касовим апаратам для ФОПів провалили вдруге. Нагадаємо 4 листопада не вистачило голосів за проєкт №4313, який передбачав перенесення термінів впровадження РРО ще на рік – до 1 січня 2022 року.

Тоді депутати відправили документ на повторне перше читання.

Сьогодні на порядку денному парламенту виявився вже зовсім інший законопроєкт – №4313-д авторства глави профільного парламентського комітету Данила Гетманцева. Попри анонсовані “поліпшення” для ФОПів, самі підприємці знайшли в документі чимало підводних каменів і назвали його “небезпечним для бізнесу”, закликавши депутатів не голосувати за нього.

Загострення пристрастей під Радою, де на Податковий майдан зібралося понад 20 тисяч підприємців, і в сесійній залі виявилося настільки високим, що ще до голосування автор скандального проєкту Данило Гетманцев запропонував зняти його, і розробити новий “компромісний варіант”.
Втім, законопроєкт все ж поставили на голосування, яке виявилося повністю провальним: знайшлося всього 17 голосів “за”.

При цьому ФОПи обурені тим, що депутати вперто ігнорують їх головну вимогу – повністю зняти питання касових апаратів і переглянути норми по спрощеній системі. І мають намір продовжувати акції протесту.

Сьогодні вони пішли навіть на штурм Ради, який зупинила поліція. Але люди розійшлися лише після того, як парламент пообіцяв розглянути законопроєкт 4 грудня. Хоча впевненості в тому, що буде прийнято якесь рішення, немає.

І якщо Рада не прийме відстрочку по касовим апаратам до Нового року, з 1 січня РРО автоматично стануть обов’язковими для всього малого бізнесу.

РРО та карантин вихідного дня

Нагадаємо коротенько хронологію війни бізнесу проти касових апаратів.

4 листопада підприємці зібралися під Радою на Податковий майдан, вимагаючи від депутатів розглянути законопроєкти, що спрощують умови ведення бізнесу для ФОПів.

Зокрема, йшлося про проєкти №3853-1 і 3853-2.

Проєкт №3853-1 прописує прив’язку лімітів для спрощенців до мінімальної зарплати.

Для першої групи – 245 мінімальних зарплат, для другої – до 1230, для третьої – 1720 мінімалок.

Також передбачено право підприємців не встановлювати касові апарати, якщо оборот не перевищує 820 мінімалок (з наступного року – близько 5 мільйонів гривень на рік).

Проєкт №3853-2 відрізняється від попереднього граничною сумою обороту для спрощенців третьої групи – її пропонується встановити на рівні 4025 мінімальних зарплат.

Але, щоб заспокоїти підприємців, які вже збиралися розбивати під Радою наметове містечко, спікер парламенту Дмитро Разумков пообіцяв їм відстрочку по касовим апаратам ще на рік, заявивши, що питання вже узгоджене з усіма фракціями, і голоси в сесійній залі точно знайдуться.

Запропонований Разумковим проєкт №4313 пропонував перенести обов’язкове введення РРО для платників єдиного податку другої-четвертої груп незалежно від виду діяльності, якщо їх річний дохід не перевищує мільйон гривень.

Втім, тоді за цей законопроєкт проголосувало всього 212 депутатів, і його відправили на повторне перше читання.

Як сказав нам керівник руху SAVEФОП Сергій Доротич, те, що проєкт щодо відстрочення провалили, підприємців не сильно засмутило.

“Нам ця відстрочка не потрібна. Ми хочемо, щоб малому бізнесу дали спокій і прибрали податковий пресинг”, – говорить Доротич.

Більше підприємців обурив той факт, що й обумовлені раніше законопроєкти не з’явилися в порядку денному.

“Нас в черговий раз обдурили. Тому плануємо нову мобілізацію підприємців по всій країні й нові акції. Коли під Раду прийде 30-40 тисяч представників малого бізнесу, влада, я сподіваюся, нас почує”, – заявляв він на початку листопада.

І ось через два тижні, 17 листопада, ФОПи – знову під Радою, хоча їх зібралося менше, ніж обіцяли організатори. За даними Сергія Доротича, близько 20 тисяч осіб. До колишніх вимог – проголосувати проєкти №3853-1 і 3853-2 – додалося ще одне – скасувати карантин вихідного дня (це питання також було на порядку денному).

“Підробка і маніпуляції”

Тобто, спочатку на голосуванні за відстрочку касових апаратів підприємці не наполягали, хоча і не виступали проти. Поки не побачили новий варіант проєкту.

Напередодні засідання Ради профільний комітет погодив новий варіант відстрочки. Його прописали в проєкті №4613-д і він помітно відрізняється від того, що пропонувалося два тижні тому, в проєкті №4313.

Як заявила ексглава регуляторної служби Ксенія Ляпіна (зараз входить в керівництво руху SAVEФОП), “Гетманцев з властивою йому послідовною маніпуляцією проштовхнув свій текст, взятий з законопроєкту №4645-д. ФОПи не підтримують проєкт в такій редакції”.

Депутати також звинуватили Гетманцева в “підміні” проєктів.

Сам Гетманцев скандалу явно не очікував. Побачивши реакцію Податкового майдану і колег по сесійній залі, він запропонував взагалі зняти проєкт і розробити якийсь “компромісний” варіант, тобто, виходить, уже третій за рахунком. Його підтримав також Давид Арахамія.

Були й інші варіанти. Депутати пропонували повернутися до проєкту №4313 (проваленому 4 листопада), прийняти його зараз в першому читанні, а до 1 грудня – в цілому. Також були пропозиції поставити на голосування проєкт №3853-2 (про який просили ФОПи).

Але в підсумку на голосування все ж поставили законопроєкт Гетманцева. “За” знайшлося всього 17 голосів.

Арахамія озвучив як варіант наступний план: цей проєкт, як не підтриманий депутатами, надалі взагалі відкличуть, а натомість розроблять новий, за участю підприємців.

Відстрочка не для всіх і нові штрафи

Чому проєкт Гетманцева не сподобався ні бізнесу, ні нардепам? Якщо особливо не вчитуватися, він цілком вписується в план “покращень” для малого бізнесу. У проєкті прописана відстрочка по касовим апаратам до 1 січня 2022 року. Правда, не для всіх підприємців, а з винятками.

Але є й інші нововведення. Основні пункти нового законопроєкту наступні:

  • Відстрочки по касовим не буде для ювелірної торгівлі, секонд-хенду, інтернет-торгівлі, торгівлі автозапчастинами, побутовими товарами, такими, що підлягають гарантійному ремонту, і лікарськими засобами. Для них РРО будуть обов’язковими з 1 січня 2021 року.
  • Пропонується встановити одноразову грошову допомогу для платників єдиного податку 2-4-ї груп ФОП, які поки звільнені від РРО, але добровільно протягом 2021 року будуть проводити розрахункові операції через реєстратори. Бонус таким підприємцям виплатять в кінці 2021 року. Він складе для другої групи – 10% від суми щомісячних авансових внесків по єдиному податку, для третьої – 0,5% від обсягу розрахункових операцій, проведених через РРО, для четвертої групи – 10% від суми єдиного податку.
  • Не потрібно використовувати РРО спрощенцям другої групи, якщо площа їх магазину складає 40 квадратних метрів в місті й 60 квадратів в селах. Йдеться про неспеціалізовані магазини з продажу харчових продуктів, товарів культурного призначення, насіння, добрив, квітів, кормів, сувенірів, а також закладах, що надають перукарські послуги, салонах краси, готелях (площею до 400 кв. М).
  • Пом’якшення санкцій за порушення для фізосіб-підприємців. Зараз порушенням вважається, якщо перевірка виявить невідповідність готівки й суми операцій, наведених через касовий апарат більше ніж на 10% мінімальної зарплати (470 гривень). За новим законопроєктом допускається наявність “зайвих” грошей до двох мінімалок (9,4 тисячі гривень). При цьому з’явився новий пункт, якого немає в чинному законодавстві: штраф за ненадання документів або недопуск перевіряючих на об’єкт – 300 неоподатковуваних мінімумів (5,1 тисячі гривень). Зараз максимальний штраф за маніпуляції з РРО (скажімо, якщо не встановлена касова стрічка) – 30 неоподатковуваних мінімумів (510 гривень). Він також залишається.
  • Зняті штрафи за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (мова йде про сотні, а то й тисячі товарних позицій. І зробити помилку при програмуванні – одна з головних страшилок для дрібного бізнесу, що не має досвіду в подібних операціях). Також скасували штраф за неподання до податкової звітності по РРО та створення і зберігання інформації на контрольній стрічці.
  • Виключення зі списку підприємців, які не можуть бути платниками 1-3 груп тих, хто надає фотопослуги та послуги з обробки плівок. Водночас до цього переліку включили багато нових напрямків: репетитори, гувернери, рекламна фото- і відеозйомка, дизайн, реставрація предметів мистецтва та ін.

Норму по приміщеннях, які повинні бути у ФОПа, щоб він проходив як спрощенець 1-3 групи збільшили з 100 300 квадратних метрів до 400-900 квадратних метрів.

Тобто, назвати всі ці нововведення “пом’якшеннями” для бізнесу однозначно не можна. Навпаки, в документі під соусом відстрочки касових апаратів для окремих груп підприємців і різних “бонусів” простягають посилення для деяких фізосіб-підприємців і нові штрафні санкції.

“Будуть нові схеми”

Напередодні засідання Ради, Данило Гетманцев, коментуючи акцію протесту бізнесу під Радою, заявив наступне: “Ми вчора на комітеті розробили законопроєкт, яким пропонуємо відстрочити ведення реєстраторів розрахункових операцій для всіх фізичних осіб підприємців крім ризикових груп, а це торгівля в інтернеті, торгівля ювелірними виробами, медичними засобами, електронікою. Як можна вимагати скасування реєстратора розрахункових операцій для продажу ліків. Це наскільки треба любити контрабанду. наскільки потрібно любити контрафакт, щоб вимагати скасувати фіскалізацію для електронних виробів”.

Тобто, як видно, Гетманцев свою точку зору з приводу фіскалізації й спрощенців не змінив.

Підприємці взагалі вважають, що їх хотіли “прокатати”.

За словами Ляпіної, проєкт Гетманцева погіршує умови для спрощенців першої групи. Для тих, хто торгує побутовою технікою, автозапчастинами, ювеліркою ліками навіть на базарах касові апарати можуть стати обов’язковими. Також з’являються обмеження по площі магазинів (40-60 квадратів). Тобто, якщо торгова точка більше – доведеться з’їжджати або встановлювати РРО.

Є питання по визначенню площі. Буде безліч нюансів в договорах оренди: приміщення почнуть ділити на окремі частини, скажімо, перегородками. 40 або 45 квадратів – і умови вже кардинально змінюються. Що відкриває широкий простір для корупції.

“При цьому площа торгової точки слабо корелюється з доходами, які може отримати підприємець”, – відзначає Ляпіна.

“Обілетити” або дати спокій?

Головне питання – що буде далі. В ідеалі Рада розгляне проєкти, на яких наполягають ФОПи й прийме їх до нового року хоча б в першому читанні (вони вже пройшли профільний комітет).

Але не факт, що це станеться, оскільки відмовитися від касових апаратів для малого бізнесу і поліпшити умови для спрощенців – це однозначний мінус по податках. З урахуванням і без того дефіцитного бюджету на наступний рік і туманних перспектив по кредиту МВФ депутати (а точніше монобільшість в особі фракції “Слуга народу”) можуть і не піти на поступки підприємцям.

Ще один варіант – розробка якогось компромісного проєкту. Ось тільки незрозуміло яким може бути цей компроміс, якщо ФОПи вимагають у влади “забути про їхнє існування і дати спокій назавжди”, а депутати зацікавлені в максимальній фіскалізації, нехай навіть з відстрочкою.

Якщо ж ніякого рішення до Нового року не приймуть, з 1 січня автоматично набуває чинності вже наявний закон, за яким касові апарати стануть обов’язковими спочатку для частини бізнесу, а з 1 квітня – для всіх без винятку.

Доротич прогнозує, що додаткові витрати кожного підприємця складуть не менше 100 тисяч гривень на рік, але багато хто побоюється навіть не зайвих витрат, а пильною увагою податківців.

Тому мікробізнес буде масово закриватися, – прогнозує Доротич. Щоб відбитися від фіскалізації, ФОПи мають намір продовжувати акції протесту.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я